Сторінки

середу, 30 листопада 2022 р.

Участь у заходах різних рівнів, конкурсах, робота з обдарованими учнями

 
 


Як відомо, довгий час атеїстичної політики в нашій країні, наклав відбиток в усіх сферах життя, а надто в освітній, яка була пронизана радянською ідеологією. Так еволюційне вчення Дарвіна, яке в інших країнах вивчалося лише як одна із версій розвитку світу, було догмою про походження людини від мавпи в соціалістичних країнах, в тому числі і в Україні.  Історія  ж Ізраїльсько-Іудейського царства, на якій, власне, побудовані Новий та Старий заповіти  довгий час  вважалася казкою. Скажімо, в країнах Заходу (США, Центральна і Західна Європа) ці теми були предметом вивчення починаючи із шкільного віку, то вже на першу половину ХІХ – поч. ХХ століття провідні наукові інститути світу мали археологічні факти істинного існування описаного в Святому Письмі.  В США, наприклад була запроваджена Гутенбергська премія,  за видатний вклад у вивчення та наукові відкриття в релігійній сфері, адже, як відомо, археологічні міжнародні експедиції знайшли розташування майже усіх допотопних міст, міст-держав і основним путівником була для них Біблія, по даних якої вони навіть складали карти Стародавнього світу. Так найпершим об’єктом дослідження, що зацікавив істориків-науковців була Євфратська долина, в межиріччі Тигра і Євфрата, де жили перші мешканці землі і там починається біблійна історія. Археологів зацікавили насипи, які і виявилися руїнами стародавніх міст, включаючи найперші міста збудовані в світі. Ці міста були збудовані з цегли – саме ці мешканці навчилися сиру глину випікати та робити будівельний матеріал. Американський дослідник Г. Геллей вказує на те, що деякі з цих насипів високі досягають 30 метрів і покривають руїни двадцятьох або і більше міст. Кожне місто відрізняється своїм власним шаром в якому знаходяться різні знаряддя, череп’яний посуд, сміття, записи і різні залишки матеріальних залишків тогочасних жителів. Розкопуючи ці насипи-руїни останніми роками археологи докопались до дна, до самих найпервісніших міст, і знайшли там докази, які переконливо підтверджують, доповнюють та ілюструють Біблійну історію. Також саме у Євфратській долині вперше вчені знайшли докази всесвітнього потопу.
 Так у 1811 році представник Британської Східно-індійської Компанії Клод Джеймс Річ – проживаючи в Багдаді за 80 км від стародавнього Вавілону наніс на карту величезну кількість пагорбів та сам провів розкопки на місці найбільшої держави Стародавнього світу, знайшов декілька дощечок з надписами, які прочитати не зміг ніхто з місцевих, оскільки вони були написані на старовавилонській мові.

Вавилон - найбільша країна стародавнього світу


Руїни Вавилону

"19 І стане тоді Вавило́н, краса царств, пишно́та халде́йської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содо́м та Гомо́рру!

 20 Не буде наза́вжди засе́лений він, ні заме́шкалий з роду в рід, і араб там не стане наме́том, і там пастухи́ не спочи́нуть з своєю ота́рою.

 21 Але бу́дуть барло́жити там зві́рі пустині, і будуть доми́ їхні со́вами по́вні, і там пробува́тимуть стру́сі, і волохаті де́мони там танцюва́тимуть.

 22 І зави́ють шака́ли в порожніх хоро́мах його, а гієни в веселих пала́цах! І близьке́ вже насту́плення ча́су його, і не заба́ряться ці його дні!"

Ізраїль звели́читься (Ісая 13:19-22)

А вже 1820 року на другому боці річки  також саме він наніс на карту не менш легендарну Ніневію, куди посилав Бог пророка Йону. Тисячоліттями вважався казкою біблійний переказ про пророка Йону та Ніневію. В Біблії чітко було описано про стародавніх правителів язичницьких мегадержав, які зазіхали на Ізраїль.  Насипи і пагорби для археолога Річа стали ознакою руїн Ніневії, що згодом було підтверджено розкопками. Так археологи підтвердили історичними доказами, археологічними знахідками  існування таких ассирійських царів:
Салманасар ІІ (860-825 до Р.Х.). Почав «обрізувати Ізраїля»;
Адад – Нірарі (808-783). Взяв данину від Ізраїля.;
Тіглатпаласар ІІІ (747-727 до Р.Х.). Забрав у полон майже весь Ізраїль.;
Салманасар IV (727-722 до Р.Х.). ;
Саргон ІІ (722-705 до Р.Х.). Забрав решту ізраїльтян в полон.
Санхерів (705-681 до Р.Х.). Напад на Юдею.
Асаргаддон (681-668 до Р.Х.).
Ашшурнасіпал (668-626 до Р.Х.).

 Французький консул в Мосулі Поль Еміль Ботт ці насипи знайдені попередником почав розкопувати у 1842 році а за 10 років розкопав розкішний палац Саргона в Хорсабаді.
 

 Місто Ніневія було столицею Ассирійської імперії, яка була світовою потугою на протязі приблизно 300 років (900-607 до Р.Х.). Ця імперія почала зростати у світову потугу приблизно в той час коли Ізраїльське царство розділилось при кінці царювання Соломона. Ассірійська імперія поступово абсорбувала і знищила Північне царство Ізраїль. Отже Бог послав Йону, щоб він спробував врятувати народ від кари Божої. Хоч цей народ постійно пробував знищити Ізраїль. Не має нічого дивного в тому, що Йона утік в іншу сторону, бо його патріотичне почуття до свого народу не дозволяло йому йти рятувати ворожу мілітарну машину, яка загрожувала існуванню його Божого народу. Місто Ніневія було 5 км завдовжки і 2 км завширшки. Околиці Ніневії включали в собі Калах, 32 км на південь, і Харсабат, 16 км на північ. Трикутник утворений ріками Тігром і Забом був включений до фортифікаційних споруд Ніневії. Калах, південна сторожова застава Ніневії, займав 404 гектари. Тут Лаярд і Лофтус розкопали палаци Ашшурбаніпала, Салманасара і його Чорний обеліск, Тіглатпаласара і Асаргаддона. Хорсабад, північна сторожова застава Ніневії, був побудований Саргоном який знищив Ізраїль в 721 р. до Р.Х. Розкішний палац Саргона був другим по красоті після Санхерівового палацу.У Книзі Наума йдеться про падіння Ніневії, пророкуються лиха, які праведний Господь пошле на це місто; також у книзі дуже детально описано руйнування цього великого і сильно укріпленого населеного пункту. Ніневія була на той час головним містом ассирійців, із якими євреї перебували у ворожих стосунках. Місто лежало на східному березі річки Тигр у Месопотамії. Багатолюдне і багате, воно мало протяжність близько 84 верст. Пророк Наум пророкує падіння Ніневії, як покарання за її беззаконня і особливо за руйнування Ізраїльського царства та за хулу Сеннахирима, царя асирійського, на Бога-Саваота. Таким чином, пророк повторює те грізне передбачення, що проказав на Ніневію пророк Іона; воно не сповнилось, а було  відтерміноване більш як на 100 років, адже ніневітяни повірили пророцтву Йони. " І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі. 7 І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води! 8 І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках. 9 Хто знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо! 10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.» Йона 3:5-10.    І , ненадовго покаявшись побачили, що на них не збулося його пророцтво, і знову звернулися до колишніх своїх злих справ; знову прогнівили Бога й образили Його довготерпіння. Приводом до пророцтва послужило наступне: коли військо Сеннахирима було дивовижним чином знищено під стінами Єрусалиму і воєначальник відступив, євреї, хоча і раді були цьому звільненню, проте боялися, що грізний Сеннахирим, розгніваний невдачею, знову збере ще більшу армію і знову з’явиться, як погрожував, під стінами міста. Щоб заспокоїти і підбадьорити народ єврейський, пророк Наум і виступив з своєю промовою, в якій передбачив вже остаточну погибель Ніневії, що буде зруйнована сильним розливом вод, а скарби міста будуть розграбовані і винищені вогнем. Це пророцтво про погибель Ніневії від води і вогню сповнилося буквально. Ніневія, осаджена ворогами (Ціаксаром, царем Мідійським, і Набопалассаром, вавилонським царем, близько 600 р до Р. Х.), три роки стійко витримувала облогу, і тільки повінь на річці Тигр, що підмила мури міста, дала можливість ворогам, перш ніж ніневитяни встигли спорудити нову стіну, увійти в поселення і зруйнувати його дощенту (Наум.3:14) Велич Ніневії тривала недовго. Приблизно з 630 до н. е. Новоассирійська держава почала слабнути. На Ніневію стали зазіхати мідяни. Разом із вавилонянами, скіфами і еламітами, вони завдали важкого удару в 625 до н. е., а в 612 до н. е. Ніневія впала й була зрівняна із землею. Ті мешканці міста, хто не встиг утекти до західних ассирійських володінь, були або вбиті або виведені в полон. Археологи знайшли на місці розкопок чимало непохованих скелетів. Незабаром Ассирія зникла з карти, а її землі розділили між собою Мідія та Вавилон. Ніневійський цар Сарданапал, зневірившись у порятунку і боячись полону, звелів розкласти у своєму палаці велике багаття, зібрав там всі скарби і спалив себе разом з усіма наложницями. Так сповнилися грізні слова Наума і іншого великого пророка — Ісайї (Іс.30:33). Автор роз’яснює, що Ніневія цілком заслужила таку долю своїм ідолопоклонством, особливо ж розпустою і чародійством містян, через яке вони поневолювали народи. Тому ніякі способи захисту не врятують її, і всі народи будуть радіти, що позбулися такого жорстокого гнобителя.Час служіння пророка Наума відносять до другої половини періоду царювання юдейського царя Єзекії, — 745 — 714 роки до Р.Х. (після руйнування царства Ізраїльського).  
 Сер Остен Генрі Лаярд, англієць, прозваний  «батьком Ассіріології», знайшов в 1845-51 рр. в Ніневії і Калаху руїни палаців п’ятьох асірійських царів, про яких згадується в Біблії і велику бібліотеку Ашшурбаніпала , яка мала біля 100 000 томів книжок. З того часу  в Межиріччя ринули британські, французські, німецькі та американські науково-дослідницькі експедиції, які і донині поповнюють світові музеї унікальними знахідками, що підтверджують «епоху Авраама». Ці наукові відкриття перекреслили назавжди хибну теорію про те, що жителі стародавнього світу не знали письма, вони довели світу, що писані документи біблейських подій писалися не пізніше, а одразу описувалися після цих подій. В розкопках знайдено допотопні надписи – серед них і печатки міст Ур, Фара, Лагаш, Кіш,  Ерех, Аккад, Вавілон, Еріду. Ніппур, Ларса.Унікальною археологічною памяткою яка розтавила багато крапок над «і» є Династійна призма Вельда, написана 2170 р до Р.Х. переписувачем Нур Несубуром, на якій список царів від початку роду людського до свого періоду, включаючи 10 допотопних царів від початку роду людського до свого періоду.

 

Довгий час цілі розділи з Біблії вважалися вигадкою. Так в Біблії міста, які були столицями допотопних царів, були усі знайдені археологами, окрім Бадгуггурру. Розкопки тих  та інших допотопних міст, виявили багато про допотопне життя і підтвердили правдивість перших розділів Буття. З допотопних міст розкопані були Еріду, Обейд, Ерех, Суза, Теп, Гавра, Ур, Кіш, Фара (Шуруппак), Сіппар ( Аккад), Ларса, Джемдет, Наср, Лагаш, Ерех, Еріду, Ніппур.
Історики дослідили, що дійсно у 689 р. ассирійці рушили на Вавилон. Цар вирішив знищити місто, яке вважалося культурним центром Месопотамії. Величний і волелюбний Вавилон був узятий штурмом і відданий на розграбування. Потім його затопили, пустивши річкові води по спеціально проведеному каналу.
Святотатство й жорстокість Синаххеріба викликали невдоволення навіть в Ассирії. За переказом, вавилонські жерці прокляли царя й напророкували неминучу загибель його столиці. Пророцтво збулося в 612 р. до н. е. Після облоги Ніневія була взята військами мідійців і вавилонян, а потім дощенту зруйнована. Згідно з Біблією, почуття, що охопили місцеві народи, виражалися в словах: «Ніневія знищена вогнем. Але хто буде плакати за нею?». Ашшуру пощастило більше, але зрештою й він був приречений, перетворившись на містопримару.
Сьогодні руїни Ніневії розташовуються на окраїні Мосула (Ірак). Їх виявив англієць Г. Лейярд усього 150 років тому. Серед руїн палацу вдалося розкопати головну цінність – бібліотеку останнього великого царя Ассирії – Ашшурбанапала.

Руїни Ніневії

 

Величезна імперія впала у 607 році до Р.Х. 

Вона складається з тисяч глиняних табличок з клинописними текстами. Після їхньої розшифровки історія відкрила багато таємниць ассиро-вавилонської цивілізації.

За дослідженнями істориків  книга Йова  написана  у VII ст. до н. е.  За оцінками експертів – це унікальний високопоетичний твір Святого Письма, складається із трьох частин: прологу та епілогу, написаних прозою та середньої частини написаної віршами. Але дивує не лише такий підхід написання, а й те, що автор описує створення світу та асторономічні явища з глибоким переконанням у створенні їх Творцем, і те що він описує через століття підтверджує наука. Як відомо, люди довгий час вивчали форму Землі. Так ще в середніх віках ( до Великих географічних відкриттів) люди вважали Землю плоскою, півкулею, яку тримають три кити, три слони і т.д. Автор Книги Йова чітко вказує на те, що   «Він розтяг над порожнечею північ,
  на нічому Він землю повісив».


     Хоча Біблія і  не наукова праця, але вона точна з погляду науки. Розгляньмо кілька прикладів, які показують, що написане в Біблії узгоджується з наукою і разюче відрізняється від вірувань людей, які жили у час її написання.

  • Усесвіт мав початок (Буття 1:1). На відміну від Біблії чимало давніх міфів розповідають про те, що всесвіт не був створений, а постав з хаосу. Вавилоняни вірили, що боги, які дали початок усесвіту, вийшли з двох океанів. За іншими легендами, усесвіт з’явився з велетенського яйця.
  • Процесами у всесвіті керують чіткі незмінні закони, а не примхи божеств (Йова 38:33; Єремії 33:25). Міфи народів світу зображають людину беззахисною перед непередбачуваними й іноді жорстокими вчинками богів.
  • Земля висить у порожньому просторі (Йова 26:7). У давнину багато людей вірили, що земля є плоскою і її тримає на собі велетень чи тварина, як-от буйвіл або черепаха.
  • Річки і джерела живляться водою, яка випаровується з океанів та морів і яка потім випадає на землю у вигляді дощу, снігу і граду (Йова 36:27, 28; Екклезіяста 1:7; Ісаї 55:10; Амоса 9:6). Стародавні греки вважали, що річки живляться підземними океанськими водами, і цей погляд був поширений аж до XVIII століття.
  • Гори піднімаються та опускаються, і сьогоднішні гори колись були покриті водою (Псалом 104:6, 8, переклад П. Куліша). А в деяких міфах говориться, що боги створили гори такими, якими вони є тепер.
  • Правила гігієни сприяють доброму здоров’ю. У Законі, що його Бог дав ізраїльтянам, містився ряд вимог. Наприклад, якщо хтось торкався до мертвого тіла, він після цього мав випрати свій одяг; заразних хворих слід було ізолювати; крім того, кожен мусив усувати свої екскременти (Левит 11:28; 13:1—5; Повторення Закону 23:14). У той же час єгиптяни лікували відкриті рани засобами, до складу яких входили людські екскременти. 
  •  Завдяки вищезазначеним дослідженням науковців історія стародавнього світу для учнів 6-х класів сьогодні і в нашій країні стала більш насиченою, правдивою, цікавою та наближеною до стандартів вивчення її в країнах Заходу. Адже дані з Біблії лягли в основу даного періоду історії людства, які підтверджені археологічним вивченням. Тому нині шестикласники вивчають цікаву минувшину країн Сходу – Фінікії, Месопотамії, Вавілонії, Асирії, Ніневії, Мідії, а також Давньоєврейське царство, де розповідається про заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї, Царство Давида і Соломона, рух пророків,  Палестину під іноземним пануванням та зародження у І столітті н.е. найбільшої світової релігії похідної від Іудаїзму – Християнства.


Карта Ерец Ісраель 1759 року, що показує розселення Дванадцяти колін Ізраїлю


 Біблія – найперша друкована книга ( 15 століття, Німеччина) та найбільш поширена в світі. Біблія – перша книга, яка прочитана в космосі. У 1968 році астронавти прочитали по черзі І главу Старого Заповіту ( Кига Буття) на Місяці. Біблія – найдорожча книга у світі: у 1933 році Сінайська Біблія була продана за  100 тис фунтів стерлінгів в Англії.

 Місто Давида - це місце, де велися найчисельніші в історії археології розкопки різними науковими експедиціями світу і саме тут вдалося здобути найбільше інформації, яка стосується не лише Ізраїльсько-Іудейської держави, а проливає світло й на інші сторони історичного процесу того періоду.  Разом з тим, насьогодні досліджена лише четверта частина околиць міста Давида і все ще набагато більше невідомо аніж виявлено. 
Ісус Христос – найвідоміша історична та біблійна особа у світі протягом ось вже як понад 2000 років. Усі шедеври світового мистецтва – створені переважно на християнську тематику.
Наша ера - Ера з часу приходу Ісуса Христа на землю. 
ІІ тисячі років людство жило до всесвітнього Потопу. Від Потопу до приходу Ісуса Христа на Землю  життя людей на Землі існувало приблизно ІІ тисячі років. З приходом Ісуса Христа на Землю  - почалося нове літочислення, ера називається " З приходу Ісуса Христа на Землю", яка нараховує ось вже 2020 років.


Храм Соломона 




Група "ЕЛЕОН" "Єрусалим"


The Mighty Have Fallen - Song of David & Jonathan
 
  HAVASI — The Christ Trilogy


"Воскресіння Ісуса  - історичний підхід" лекція. Веніамін Хорєв.


Семінар "Ізраїль - памятник Божої вірності". Веніамін Хорєв.


Десять кар Єгипту


Армія єгипетського фараона на дні Червоного моря


 Есфір


 Фільм Мела Гібсона "Страсті Христові" (2004 рік)


Вихід 
 
 Що стверджує сучасна біологія?


Археологія про Содом і Гомору

 

Тайны  Вавилона

 

 Живопис Епохи Відродження
 
Мікеланджело,  Сикстинська капелла.
 
Шедевр готичної архітектури. Реймський собор


Середньовічні готичні собори Європи


 Романський стиль


Біблійний Потоп і наука
  
"За шість днів" - фізика
 
Древній Єрусалим - Місто Давида (реконструкція)


Solomon





 10 фактів про стародавній Єрусалим


Астрофізик про створення світу




https://www.youtube.com/watch?v=SCIPrCr_sgU


__________________________________________________________________


Коток Світлана Іванівна
Освіта - вища.
Місце навчання:  у 2000 році закінчила історичний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Спеціальність, кваліфікація: "Історик, викладач історії". 
Місце роботи: вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії,  з 2008 року - заступник директора Тинненської ЗОШ І-ІІІ ступенів. 
Педагогічне звання: "вчитель-методист".
Автор 14 - ти методичних посібників з історії, 6 -  з управлінської діяльності, які розглянуті та схвалені шкільною методичною радою та науково-методичними радами РОІППО, Відділу освіти Сарненської РДА. Видання розміщені на всеукраїнських сайтах та надруковані у всеукраїнських фахових виданнях «Історія України», «Історія та правознавство», «Позакласний час», інтернетсайті "Освіта юа". Автор історичного нарису "Тинне над Случем", керівник проекту та співавтор історичного видання "Сарненщина". 
Як вчитель-практик у 2003 році надала відгук для друку шкільного підручника "Історії середніх віків 7  клас"   - автор кандидат історичних наук, професор кафедри середніх віків ВДУ імені Лесі Українки - Оксана Карліна. Вихованці - переможці та призери, районних, обласних олімпіад та всеукраїнських  конкурсів історичного спрямування. 
З 2007 року - член Національної спілки краєзнавців.
 Депутат Сарненської районної ради від політичної партії "Наша Україна" (2006-2010рр.). 
Голова постійної комісії Сарненської районної ради земельних ресурсів, екології та соціального розвитку села (2006-2010 рр.). 
За активну громадську позицію у 2006 році нагороджена іменним годинником третього Президента України  - Віктора Ющенка. 
 З 2020 року - депутат Немовицької ОТГ, голова постійної комісії Немовицької ТГ з питань освіти, культури, медицини, спорту та соціального розвитку села.
                              
«Пізнайте істину і істина зробить вас вільними!» ( Іоана 8, 32) 

Вважаю, що даний Біблійний вислів є дуже притаманним для української історії. Адже прагнення відновлення справедливості, бажання бути господарями у власному домі завжди українців піднімало на боротьбу. Істинна дорога нашої нації є дуже нелегка і непроста. Тому боротися за свою самобутність, самовизначення і ствердження, як нації доводилось багато. У часи смути  слова - Україна, українці – заборонялося використовувати не лише в діловодстві, а й в побуті.  У цей період Україна мало що не загинула, адже стогнала під чужоземним ярмом.  Про Україну нагадували лише вишита сорочка на кріпакові, українська пісня, що лунала на українських вечорницях та історичні оповіді сліпих кобзарів-співців, яких водили сироти по ярмарках міст та селах, оспівувуючи про козацьку славну бувальщину та діяння славних гетьманів – козаків. Разом з тим, на українському небосхилі зявляються  історичні і літературні діячі,  які своєю діяльністю та творчістю кинули виклик імперській системі, а твори на українській мові, багатотомні праці з історії України,  довели світу,  що український народ – це окрема та самобутня нація із своєрідними звичаями, традиціями та обрядами.
Українці довго вивчали ретельно історію інків та ацтеків, інших народів та племен, разом з тим - історія власної держави була на другорядному місці, перекручена та сфальсифікована.  Так в СРСР особливо контролювалося вивчення історії. Предметом вітчизняної історії вважали історію СРСР. Під нею розуміли історію Росії з деякими відомостями про минуле інших національних республік. Нині освітня галузь є найбільш реформованою, а  курс історії України набирає все більшого авторитету з часів незалежності нашої держави. Оскільки кожна людина повинна знати відповідь на запитання, яке задав сучасникам та нащадкам великий провідник та поводир української нації у роки бездержавності  Тарас Шевченко – «Хто ми, чиї ми діти, яких батьків?» Також білі плями української історії набувають відповідного забарвлення, так як шкільні підручники наповнила правдива історія нашої держави, підтверджена архівними документами та розповідями очевидцями різних регіонів України. Адже логічна компетентність історичного компоненту передбачає визначати наявність чи відсутність зв’язку між окремими явищами з історії рідного краю та національної історії;  визначати сутнісні характеристики подій та явищ з історії краю та окремі зв’язки на локальному, регіональному та національному рівні; визначати причинисутність, наслідки і значення історичних явищ та подій локального та регіонального рівня; виявляти розуміння специфічності історії краю та регіону, представляти власну версію та оцінку подій та явищ локального та регіонального рівня. 
Як зазначив свого часу  Петро Тронько:
"Для України краєзнавство завжди було не лише міцним фундаментом історичної пам'яті,але й формою самозахисту від ударів долі".
 
 Тому у навчанні історії України краєзнавчий компонент є однією з важливих передумов розуміння історичного процесу та формування предметних компетентностей учнів основної школи. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти зазначає: «Метою освітньої галузі «Суспільствознавство», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві». Також формуємо предметну компетентність - Загальнокультурна грамотність, що   передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
       Тому у Сарненському районі з 2006 по 2016 рік діяла творча група вчителів історії на базі Тинненської ЗОШ І-ІІІ ступенів за темою  «Застосування краєзнавчого принципу у формуванні предметних компетентностей на уроках та позакласній роботі з історії".  І дану проблему намагаємося реалізовувати не нас словах і неформально, а практично ділимося досвідом, оскільки навчальний заклад  шість років був опорний в районі з питання «Формування в учнів наукового світогляду, моральності на основі використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії», а наші аналогічні публікації  розміщені на всеукраїнських сайтах.
Вибір даної проблеми був невипадковим, бо нова парадигма освіти пропонує розглядати учня як мету, а не засіб. Тому історичний компонент  має забезпечувати:  ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому; визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій.
Місія вчителя історії полягає -  не тільки навчити історії, а й виховати національно свідомого громадянина своєї держави, який буде знати і цінувати героїчне історичне минуле нашої держави та своєї малої Батьківщини.
  У новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти чітко зазначено, що метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.
  Підростаюче покоління має цінувати історичний процес, шлях через терни до не залежності і знати поіменно героїв, що творили на політичній карті світу - державу Україна.  При вивченні історії проводжу паралель: всесвітня історія – історія України – історія рідного краю, з метою орієнтації учнів в історичному часі і просторі.  Бо в нашому краї є чим гордитися на кожному етапі історії. Адже Рівненщина — бурштинова перлина України, її історична й духовна скарбниця,  край, у якому хочеться жити.

Доносимо до учнів, що Рівненщина – це край партизанської слави, де в роки ІІ світової війни появилися перші загони УПА, що поклали своє життя на олтар незалежності. Також ця земля стала останнім пристанищем для сотень тисяч козаків, що боронили свій край у 1651 році на Берестецькому полі.  Це історичні місця Острозької академії – першого вищого учбового закладу в Східній Європі, Острозького замку, архітектурні пам’ятки Дубна. Як відомо, перша друкована Біблія в Україні, на якій присягають на вірність українські президенти, також  була надрукована на Рівненщині в Пересопниці. А перший Президент незалежної України Леонід Кравчук є родом з села Великий Житин, що на Рівненщині. Кожен населений пункт має свою особливу історію. Тому дуже важливо донести ці моменти до учнів не тільки на уроках історії, а кожному вчителю, класному керівнику в урочний та позаурочний час, щоб кожен вихованець свого часу зміг сказати – я гордий тим, що українець, що народився тут і живу в незалежній європейській державі. Тому в майбутньому буду прагнути щось зробити позитивне для своєї країни та малої батьківщини, а її незалежністю буду дорожити і це заповім робити своїм нащадкам.  



Участь у заходах різних рівнів, конкурсах, робота з обдарованими учнями



Декан факультету історії та політології Волинського державного університету 
імені Лесі Українки - Євген Іванович Франчук. 2000 рік.

Всеукраїнська спілка краєзнавців


                                Археологічна експедиція в Тинному






         

01 вересня 2023 року - нагороджена Всеукраїнським обєднанням "Країна" орденом "За збереження історії".
 Серпень 2022 року- прийнята до Сарненської асоціації вільних журналістів

Серпень 2022 року - прийнята до Всеукраїнської спілки журналістів України



21-22 листопада 2022 року м. Одеса

Прийняла участь з доповіддю за темою: "Голод 33-го, чи геноцид? Погляд майже через столліття " на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Голодомор - геноцид як руйнації традиційної культури українців" ( до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рр.)

Стаття - Голодомор, як чинник руйнації української культури

Стаття - Полин Голодомору в памяті нащадків

Стаття - До 80-річчя УПА

Ракета Firefly Alpha успішно вийшла у космос » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)

Єлизавета ІІ - правила найдовше з усіх монархів династій Королівства » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)

Самсон - особа історична, а не легендарна » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)

Помер Михайло Горбачов, який скасував радянське рабство » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)



Археологія продовжує підтверджувати Біблію » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)




















Стрітення Господнє – це далеко не зустріч весни і зими... » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)




Легенда, якого забрав СНІД » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)




ПОЛІССЯ - ОПЛОТ УКРАЇНСТВА... » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)




Noosphere Engineering School - це спільний проект Максима Полякова та провідних вишів України » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)

















Створила сторінку "Тинне - Вікіпедія"


Участь у Червневих методичних студіях в межах Всеукраїнської школи нолваторства керівних науково-педагогічних і педагогічних працівників системи післядипломної педагогічної освіти за темою «Формування нової гнучкої моделі науково-педагогічного супроводу розвитку професіоналізму педагога», де представила збірник «Сарненщина» та виступила за темою «Робота районної творчої групи як одна з форм підвищення професійної компетентності педагога ( з досвіду роботи)».
Пройшла навчання та  отримала Диплом-сертифікат Академії української преси «Медіаграмотність у Новій українській школі» - листопад 2018 року

  Нагороди: 


 - Іменний годинник від Президента України Віктора Ющенка – 2006 р.;
- Диплом Сарненської РДА - переможця районного конкурсу «Жінка 2005 року»
                        ( номінація  «Жінки – працівники освіти і науки» - 2006 рік)


- Подяка генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку "За дослідження, вивчення і збереження історичної спадщини" - 2009 р.; 

Грамоти відділу освіти Сарненської райдержадміністрації


 – 2001,2005,2006,2007, 2008,2010,2012,2013, 2014, 2014, 2015, 2016, 2017 р.; 
-подяка відділу освіти Сарненської РДА – 2017 р;
- грамоти управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації   2005,2007,2010, 2010, 2010 2012, 2013, 2015 р.; 
- грамота Рівненського обласного архіву – 2010 р.;
-   Грамота Рівненської обласної ради – 2010 р.;
- Грамоти Сарненської райдержадміністрації – 2003, 2005, 2010,2011, 2013, 2016,2018 р.;
- Грамота Сарненської районної ради – 2009 рік.
- Подяка Рівненської обласної ради – 2009 рік;
- Подяка управління освіти і науки Рівненської ОДА – 2015 рік;
- грамота Немовицької сільської ради – 2018, 2019 р:
- Диплом Рівненської ОДА - серпень 2020 р;
- Грамота відділу Немовицької сільської ради - жовтень 2020 р;
- Грамота Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА - листопад 2022р;
- Грамота МОНУ - квітень 2023.
 

Методичні конкурси

-переможець районного конкурсу «Жінка 2005 року» ( номінація  «Жінки – працівники освіти і науки» - 2006 рік;

- І місце у районному конкурсі-ярмарку педагогічної творчості в номінації "Гуманітарна освіта" - 2006 рік;
- ІІІ місце  у ХІ районному конкурсі-ярмарку педагогічної творчості в номінації «Історія» - 2014 рік;
І місце у ХІІІ районному конкурсі-ярмарку педагогічної творчості в номінації «Історія» - 2017 рік;
І місце у регіональному етапі конкурсу-ярмарку педагогічної творчості в номінації «Історія» - 2019 рік; «Впровадження предметних компетентностей історичного компоненту».
І місце у регіональному етапі конкурсу-ярмарку педагогічної творчості в номінації «Історія» - 2019 рік; «Програма національного виховання. Розробка стендів»

ІІІ місце у XVII обласному  конкурсі-ярмарці педагогічних ідей - 2020. Номінація - "історія". Робота за темою «Впровадження предметних компетентностей історичного компоненту».

І місце у ІІІ Міжнародному конкурсі для вчителів закладів загальної середньої освіти України та освітніх установ української діаспори «Українознавчі пріоритети освітнього процесу». - квітень 2023р.  


Переможець Обласного конкурсу НСЖУ "Кращий громадський журналіст - 2023" - 02 червня 2023р.
Робота з обдарованими учнями
-        Музей «Берегиня» увійшов у п’ятірку кращих в області за результатами всеукраїнського конкурсу-огляду музеїв при навчальних закладах - 2005 рік;
І місце в районній краєзнавчій експедиції «З попелу забуття» . Сторінки ІІ світової війни; - 2006 рік – Шмалюх Олександр.
-        І місце в обласній краєзнавчій експедиції «З попелу забуття» . Сторінки ІІ світової війни; - 2006 рік – Шмалюх Олександр.
      І місце у Всеукраїнській краєзнавчій експедиції «З попелу забуття» . Сторінки ІІ світової війни; - 2006 рік – Шмалюх Олександр.
       Історико-етнографічний Клуб "Пошук" - переможець ХІІ обласного конкурсу кращих досліджень загонів туристсько-краєзнавчої експедиції "Краса і біль України" ( за напрямом "З попелу забуття")  - 2004р.;
       Історико-етнографічний Клуб "Пошук" - переможець ХІІІ обласного конкурсу кращих досліджень загонів туристсько-краєзнавчої експедиції "Краса і біль України" ( за напрямом "З попелу забуття")  - 2005 рр.;
   Призери обласного конкурсу кращих досліджень загонів туристсько-краєзнавчої експедиції "К раса і біль України" 2006 рік;  
       І місце в обласній історичній експедиції "Історія міст і сіл України" - 2006 рік;  
             І місце в районному конкурсі екскурсоводів-краєзнавців – Євтушина Юлія – 2006 рік;
      І місце у районній історико-географічній експедиції "Історія міст і сіл України" - 2007 рік;
      ІІІ місце у  Всеукраїнській історико-георгафічній експедиції учнівської молоді "Історія міст і сіл України";

      2009 рік. І місця в районному, обласному та  Всеукраїнському конкурсі МАН «Юний         дослідник» (секція  «біологія») Учень Коток В’ячеслав Михайлович. 
                Нагороджений дипломом та грамотою МОН , поїздкою в «Артек». 
                 Вчителі: Коток С.І., Мініна Н.П.
   В'ячеслав Коток та вчитель Наталія Мініна - 2009 рік
      І місце у обласній  історико-географічній  експедиції "Історія міст і сіл України" - 2010 рік;
      І місце у VІІ Всеукраїнському конкурсі учнівських пошукових робіт "Слідами історії" - 2010 рік. Коток Альона.

      І місце в районному етапі конкурсу знавців історії - команда - 2018 рік;

Призери Всеукраїнських конкурсів історичного спрямування Юлія Євтушина,  Олександр Шмалюх та вч. Коток С.І.– 2006 рік.

   І місце в районній олімпіаді з історії  - Боротюк Софія – 2015 рік;

-        ІІІ місце в обласній олімпіаді з історії – Боротюк Софія – 2015 рік;

-        І місце в районній олімпіада з історії – Боротюк Софія – 2016 рік;

-        ІІ місце в обласній олімпіаді з історії – Боротюк Софія – 2016 рік;

-        І місце в районній олімпіаді з історії – Боротюк Софія – 2017 рік;

-        ІІ місце в обласній олімпіаді з історії – Боротюк Софія – 2017 рік;

Захарчук Лілія - переможець районної та призер обласної олімпіади з історії - 2018 рік.
-        І місце в районній олімпіаді з історії – Захарчук Лілія – 2018 рік;
           ІІ місце в обласній олімпіаді з історії – Захарчук Лілія – 2018 рік;
ІІ місце в районній олімпіаді з історії – Примак Аліна – 2018 рік;

-         І місце в районній олімпіаді з історії – Бакунець Софія – 2019 рік;

-        ІІ місце в районній олімпіаді з історії – Примак Ірина – 2019 рік.

МАН

І місце в районі «Історичне краєзнавство» - Коток Альона – 2009 рік;

ІІІ місце в області «Історичне краєзнавство» - Коток Альона – 2009 рік;

І місце в районі «Історія України» - Боротюк Софія  - 2015 рік;


ІІ місце в районі «Історичне краєзнавство» - Боротюк Софія 2016 рік;



І місце в районі «Етнологія» - Примак Аліна – 2017 рік.

ІІ місце в районі «Історичне краєзнавство» - Боротюк Софія – 2017 рік;

І місце в районі «Етнологія» - Боротюк Софія – 2018 рік;

І місце в районі «Історичне краєзнавство» - Примак Аліна - 2018 рік;

Призери МАН - 2019

 ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі есе -  «ЄДНАННЯМ СИЛЬНІ!» 

- Коток Ліда Михайлівна, учениця 9-Б класу Тинненського ліцею - вчитель історії Коток С.І.;

Науково-практичні семінари, конференції

Взяла участь в обласному семінарі-практикумі «Запровадження сучасних інноваційних форм і методів навчання підростаючого покоління» - 2014 рік;



Взяла участь у науково-практичній конференції на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, організованої керівництвом закладу спільно із  Генеральним Консульством Республіки Польща в Луцьку. Тут було презентовано спільну історичну книгу польських та українських істориків "Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918-1920 рр.", в якій йдеться про визвольні змагання за становлення обох держав після І світової війни.




Обласна науково-практична конференція "Значення архівів у дослідженні історії». Іван Пащук – голова Рівненського обласного краєзнавчого товариства, рецензент історії села «Тинне над Случем» - Рівне-2009рік.

-        2009 рік – участь у всеукраїнській науково-практичній конференції при Кіровоградському ОІППО «Музей при навчальному закладі». Виступ.
https://drive.google.com/file/d/13AQ-sOxrEWjmNnx_sVHGRN4z48cNOn3Q/view

         посилання  https://drive.google.com/open?id=1v1qY93Rvd3PcBiWpyo62G3FvBDyOUNL4

     2011 рік. Всеукраїнська краєзнавча конференція. 




















2017 рік Обласна науково-практична конференція «Музей при навчальному закладі» 
 12 травня на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулася VI регіональна  науково-практична конференція  “Музей навчального закладу – осередок національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді».


Участь у всеукраїнських конференціях, практикумах з питання "Реалізація предметних компетентностей та наскрізних ліній в освітній процес" - Рівне - 2019

Обласний семінар-практикум. 19 грудня 2019 року.

Ділилася власним досвідом роботи з "Впровадження компетентностей історичного компоненту в освітній процес" (Представлення власного посібника)

Організація та участь в обласному семінарі-практикумі на базі школи
«Музей при навчальному закладі» (2017 рік)




Участь в обласній творчій групі «Історичне краєзнавство»

Голова районної творчої групи з історії 2006-2019 рр.


 


Районна творча група вчителів історії України - 2017-2018 рр.



2006-2016 н.р. Зібрали, впорядкували краєзнавчий матеріал. Видали історію «Сарненщина». На базі закладу пройшло 6 районних семінарів – практикумів для вчителів історії, а також 11 засідань районної творчої групи, під час яких було проведено показові уроки, виховні заходи, майстер-класи.
   

В основі роботи кожного вчителя історії лежить національне виховання, адже історія нашої держави побудована на героїчних сторінках,  яка розповідає про поетапні сходинки здобуття державності та самовизначення української нації...

Автор історії села "Тинне над Случем"