Опис власного досвіду роботи

 Тинненська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Формування предметної компетентності учнів шляхом реалізації краєзнавчої складової

курсу історії 

Автор досвіду - Коток  С.І. Вчитель-методист. 

В даному посібнику автор подає теоретичні та практичні прийоми щодо формування ключових компетентностей та наскрізних ліній в учнів засобами краєзнавчої складової курсу історії України. Запропоновані матеріали ілюструють практичні підходи вчителя до реалізації означеної теми досвіду.

У розробці запропоновані підходи до формування  ключових компетентностей учнів та вказано на  переваги їхнього використання. Упровадження досвіду спрямоване на практичне розв'язання актуальних проблем шкільної освіти:

·       історичної освіченості учня;

·       формуванню національної та  історичної   свідомості учня;

·       розвитку пізнавальних можливостей школярів;

·       розвитку  історичної предметної компетентності учнів та її складових компетенцій;

·       вихованості й загальної культури особистості.

Практична реалізація досвіду засвідчила, що навчальна діяльність на уроках  історії покликана не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а й удосконалити особистість, допомогти їй  досягнути вершин фізичного, духовного, морального та професійного розвитку. Мета і результат такого навчання – цілісний розвиток людини, яка зростає. Це можливо під час застосування навчальних технологій якісно нового,  компетентнісного рівня, що забезпечує успіх і високі досягнення в навчанні кожного учня. Адже компетентнісний підхід полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид  діяльності.

Посібник рекомендовано вчителям історії   адресований педагогічним працівникам позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів

Рецензент – Олексій Златогорський, старший викладач кафедри документознавства та музеєзнавства Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

           Схвалено науково-методичною радою Відділу освіти Сарненської РДА;

-        науково-методичною радою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 02 лютого 2015 року.

              У навчанні історії України краєзнавчий компонент є однією з важливих передумов розуміння історичного процесу та формування предметної компетентності учнів основної школи.  Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти зазначає: «Метою освітньої галузі «Суспільствознавство», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві».

Завданнями освітньої галузі є: -  забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя; розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як оті, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локабистої гідності в результаті осмислення соціального та морального досвіду  минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу». Учитель конкретизує цілі шкільної історичної освіти для конкретних курсів, навчальних тем і окремих уроків залежно від особливостей  учнів класу, власних здібностей, змісту навчального матеріалу, уміння якісно здійснювати структурнофункціональний аналіз навчального матеріалу та наявних засобів навчання.

Це можливо реалізувати під час застосування технологій предметної історичної компетентності з її складовими, що  забезпечує успіх і високі досягнення в навчанні кожного учня.

 Актуальність досвіду

  У новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти чітко зазначено, що метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

 Вибір даної проблеми був невипадковим, бо нова парадигма освіти пропонує розглядати учня як мету, а не засіб. Тому історичний компонент  має забезпечувати:  - ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому; визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій.

Також нині в нелегкий час для України, дуже важливо вчителю не тільки навчити історії, а й виховати національно свідомого громадянина своєї держави, який буде знати і цінувати героїчне історичне минуле нашої держави та своєї малої Батьківщини.

Практична значущість

На сучасному етапі розвитку освіти зростають вимоги до особистості як суб'єкта всіх соціальних процесів, виникає необхідність врахування фактору психологічної готовності молодої людини до здійснення тих чи інших дій у сучасних умовах, забезпечення шкільної молоді ефективним інструментарієм самореалізації та самовираження для досягнення життєвого успіху, а не тільки оволодіння сумою знань. Даний метод роботи сприяє:

·       залученню учнів до самостійного пошуку інформації, синтезуматеріалу з  виходом на самостійні узагальнення  й висновки;

·       розвитку  критичного мислення;

·       розвитку особистості учня та його адаптації у інформаційному   просторі;

·       формуванню  інформаційної  культури  учнів, забезпечення   їх  

інформаційних потреб;

         Метод, який застосовуються в досвіді, має необмежені властивості через велику різноманітність, що сприяє не тільки отриманню знань, умінь і навичок з історії, а й всебічному розвитку особистості, формуванню ключових компетентностей учнів на уроках історії. Основними формами роботи є групова, парна, індивідуальна та колективна. У процесі навчання зростає творча активність, зацікавленість, пізнавальний інтерес школярів та співпраця  учителя з   учнями.

          Провідна ідея досвіду. 

Втілення інноваційних педагогічних технологій на уроках історії, що сприяють формуванню  та розвитку ключових компетентностей учнів на уроках історії, інтересів, умінь і навичок, активізації пізнавальної  діяльності. Метою створення проекту має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. Організація навчально-виховного середовища є одночасно інформаційним, різнобічним, комплексним і тематичним, динамічним і варіативним, близьким до дитячого сприймання. Проектна технологія сприяє розвиткові пізнавальної активності учнів.

Варто зазначити, що використання   проектної форми навчання та  система методів активізації діяльності учнів на уроках історії полягають в оригінальному використанні педагогічних інновацій для формування ключових компетентностей учнів на уроках історії.

Інноваційна значущість

 Компетентісно спрямований урок є інноваційним порівняно з традиційним, тому що його метою є не тільки засвоєння системи знань (мета традиційного навчання), а й діяльність учителя та учня, спрямована на розкриття учнем внутрішніх потенційних можливостей. Уміння орієнтуватися учня в часі, просторі, дати свою власну оцінку історичним діячам, подіям, явищам, проводити паралель, щоб визначити роль і місце рідного краю в історичній події, явищу.

 Аналіз актуальних досліджень

У сучасній методиці навчання історії проблема реалізації краєзнавчої складової змісту шкільних курсів історії України досліджувалась у межах методології змісту шкільної історичної освіти (К. Баханов,    А. Булда, О. Пометун, О. Удод, Г. Фрейман та ін.); методики використання краєзнавчих матеріалів у межах певного шкільного курсу (В. Власов, Я. Камбалова,    В. Мисан, Т. Мацейків, Г. Сєрова, А. Федчиняк та ін.).

Концептуальні положення впровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі розробляли К. Баханов, В. Власов, Т. Ладиченко, Р. Пастушенко,     О. Пометун, Г. Фрейман.

Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця «Основи педагогічної творчості» ( автор С. О. Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.

Суть досвіду

 У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти дається тлумачення понять «компетентність», «ключова компетентність», «компетентнісний підхід»:

 У перекладі з латинської мови слово «competentia» означає коло питань, з якими людина добре обізнана, має певний досвід. Відомі російські вчені В. Краєвський та А. Хуторський трактують компетентність як «володіння відповідними знаннями й здібностями у певній галузі, які дозволяють ґрунтовно судити про неї і ефективно діяти в ній». Поняття «компетентність» у широкому розумінні цього слова означає досконале знання своєї справи, суті роботи, яка виконується, складних зв’язків, явищ і процесів, можливих способів і засобів досягнення окреслених цілей.

На сьогодні систему компетентностей в освіті складають :

1) ключові компетентності – можуть бути визначені як здатність людини

здійснювати складні полі функціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи відповідні проблеми.

2) загально-галузеві компетентності − набуваються впродовж засвоєння змісту тієї чи іншої галузі знання або певного виду діяльності;

3) предметні компетентності – набуваються впродовж вивчення тієї чи іншої дисципліни.

За визначенням О. Пометун предметна компетентність з історії складається з наступних предметних компетенцій: хронологічної, просторової, інформаційної, мовленнєвої (комунікативної), логічної, аксіологічної.

        Спираючись на науково-методичні розробки з питань формування компетентностей школярів у процесі навчання, ми визначили структуру предметної компетентності учнів з історії за умови реалізації краєзнавчої складової курсу історії України за наступними рівнями:

- когнітивний – знання та розуміння важливих історичних подій і явищ локального та регіонального рівня в конкретно-історичних умовах певного часу;

- розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями локальної, регіональної та національної історії; уміння систематизувати історичну краєзнавчу інформацію, інтерпретувати історичні факти, явища, події з історії краю;

- порівнювати та оцінювати історичні джерела з історії краю, регіону;

- діяльнісний – вміння самостійно здобувати краєзнавчу інформацію з різних джерел;

- представляти набуті краєзнавчі знання у різних формах (усній, письмовій, графічній тощо) та використовувати їх на практиці; брати участь у груповій роботі, дискусії, висловлювати власні думки;

- складати власні версії історичних подій, явищ і процесів у краєзнавчому аспекті; формулювати власні судження та логічні умовиводи щодо подій і явищ локальної та регіональної історії;

- аксіологічний – усвідомлення свого ставлення до вивчення історії краю, зв’язків з минулими поколіннями, власної єдності з ними; ідентифікація себе та інших в історії свого села, міста, регіону; визначеність у ціннісних орієнтаціях.

Важливим у рамках нашого дослідження є встановлення рівнів сформованості історичної компетентності учнів. При визначенні цих рівнів вихідним було положення про те, що предметно-історичні вміння складають основу предметної компетентності учнів за її структурними компонентами – хронологічною, просторовою, інформаційною, аксіологічною. Ці уміння пов’язані зі знаннями та загальнонавчальними вміннями й навичками, оскільки засвоюються учнями в процесі засвоєння конкретного навчального матеріалу шляхом роботи зі специфічними джерелами знань. Відповідно рівні сформованості історичної компетентності учнів нами визначено таким чином.

  Отже, формуючи в учнів вищеперераховані компетенції, я використовую та поєдную з краєзнавчим аспектом на різних етапах: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення і вдосконалення, формування вмінь та навичок:

- в першу чергу хронологічну. Оскільки основу історичної науки складають дати і події; проводжу паралель, між подіями в світі, Україні та нашому краї.

1.    Хронологічна		Краєзнавчий аспект
•       передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі: •          розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; •         співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії; •          використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.		Наприклад: Тема «Радянізація Західної України» -        періодизація радянізації нашого краю І – вересень 1939-22 червня 1941; ІІ – жовтень 1944-1947 рр.
		Тема «Наш край у роки ІІ світової війни» 6 липня 1941 року – фашистські війська захопили м.Сарни. 25-28 серпня 1941 року – фашитсти влаштували гетто для єврейського населення (13 тисяч чоловік), яке розстріляли у найближчому лісі. Поч. грудня 1942 року – з’єднання С.А.Ковпака за рішенням  Українського партизанського руху провело у районі Сарн блискучу операцію “Сарненський хрест”. Восени 1942 року – на станції Сарни почала активно діяти розгалужена підпільна організація на чолі з М.Фідаровим. 11 січня 1944 року – воїни 143-ї і 397-ї стрілецьких дивізій визволили м.Сарни. 19 січня – визволення с. Тинне.
Пропонується учням заповнити синхронологічну таблицю за наступним зразком: Дати Події Історичні особи Наслідки Події на Рівненщині
2. Просторова		Краєзнавчий аспект
•         передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі: •         співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами; •         користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції  розвитку міжнародних відносин; •         характеризувати, спираючись на карту, •         історичний процес та його регіональні особливості.		Показати місце розташування сучасної України на картах при вивченні теми «Українські землі в складі Польщі та Великого князівства Литовського»; «Українські землі в складі Речі Посполитої»; - показати територію, яку заселяли дуліби в Часи Київської Русі тощо. Також визначити в складі якої імперії чи країни перебуває саме наш край в той, чи інший період.
3. Мовленнєва передбачає  вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії: •         реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису, оповідання, образної характеристики; •          викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику.	Краєзнавчий аспект
	Підготувати повідомлення за визначеними темами або дати свою оцінку, характеристику історичним особам, історичним процесам, поняттям, які мають причетність до історії нашого краю
4.Інформаційна	Краєзнавчий аспект
•         передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: •         користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; •         систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці , схеми, різні типи планів; •         самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел; •         виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність; •         критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.	Робота з додатковими джерелами, додатковою інформацією, як випереджувальне завдання для учнів, а також вміння сприймати історію не як догму, знати різни погляди та оцінки і давати свою оцінку тій, чи іншій історичній події, явищу
5. Аксіологічна	Краєзнавчий аспект
•         передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку: •         порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії; •         виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку; •         оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.	Дайте свою оцінку діяльності історичних осіб, суперечливим історичним процесам:: І.Мазепі, Б. Хмельницького, С. Бандері,   -        україно-польський конфлікт на західноукраїнських землях, - діяльність ОУН-УПА у роки ІІ світової війни; -        дайте свою оцінку євроінтеграції України – «за» і «проти». Використовуються музейні експонати,  інформаційні краєзнавчі  джерела Речові           документальні      усні (розповіді очевидців, старожилів
6. Логічна	Краєзнавчий аспект
) визначати наявність чи відсутність зв’язку між окремими явищами з історії рідного краю та національної історії; 2) визначати сутнісні характеристики подій та явищ з історії краю та окремі зв’язки на локальному, регіональному та національному рівні; 3) визначати причини, сутність, наслідки і значення історичних явищ та подій локального та регіонального рівня; 3) виявляти розуміння специфічності історії краю та регіону, представляти власну версію та оцінку подій та явищ локального та регіонального рівня.	При вивченні теми «Східні слов’яни» - у 7 класі вчитель пропонує учням в атласі визначити, яке саме східнослов’янське плем’я проживало на території Полісся: -        Полісся – «дуліби»; -        Волинь – «волиняни». 11 клас. тема «Україна в ІІ світовій війні»: - чи був голокост на Рівненщині, Сарненщині, в яких місцях; - чи було українсько-польське протистояння в нашому краї; 10 клас. Тема Українська революція. - які події відбувалися на Рівненщині, Сарненщині у 1917-1922 рр; Тощо.

 

Варто зауважити, що важливим етапом у роботі при формуванні предметно історичної компетентності є позакласна робота. При проведенні позаурочної роботи з історії України опираюсь на розроблену О. Пометун структуру предметно історичної компетентності.  Так, рівень сформованості хронологічної компетентності передбачає уміння учнів:

а) розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;

б) співвідносити історичні події, явища з періодами;

в) використовувати періодизацію як спосіб  пізнання історичного процесу; співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами; користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, основні тенденції розвитку міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками; характеризувати, спираючись на карту, історичні процеси та їх  регіональні особливості тощо

 Із свого досвіду роботи вважаю, що використання різних видів позаурочної роботи з використанням пошуково-дослідницької діяльності старшокласників сприятиме формуванню та розвитку їхньої предметно-історичної компетентності та окремих її компонентів. Результатом аналізу теоретичних засад та обґрунтування методичних умов організації позаурочної роботи з історії стало розроблення методики використання потенціалу позаурочної роботи у формуванні історичної компетентності учнів засобами пошуково-дослідницької діяльності. Методика передбачає використання учителем системи навчальних впливів на складники процесу навчання історії в умовах позаурочної роботи (мету, зміст, організацію), спрямованих на покращення його результатів за допомогою самостійної пошукової діяльності учнів. Сучасні теоретичні проблеми викладання історії у вітчизняній школі, зокрема і організації позакласної роботи, знайшли своє відображення у науковому доробку К. Баханова, А. Булди, Н. Гупана, О. Пометун, А. Приходько, Т. Самоплавської, Г. Сєрової, Т. Мацейків, О. Удода, Т. Чубукової, Г. Фреймана та ін.    

 Очікувані результати дослідницької діяльності учнів у процесі роботи над  тим чи іншим дослідженням формуються у вигляді історичної компетентності та усіх її складників. 

  Спираючись на рекомендації О. Пометун щодо структури таких завдань: визначення способу діяльності учнів (доведіть, визначте, порівняйте тощо), формулювання самого завдання (умови чи зміст того, що складає історичну подію, явище, процес), рекомендації джерел інформації, яким доцільно скористатись під час виконання (інколи це власні знання учня), а також наявність інструменту для перевірки виконаного завдання (або ключ), та враховуючи спрямованість таких завдань на необхідність організації діяльності учнів, а не відтворення ним інформації чи окремої дії.

Такий підхід використовую при підготовці до проведення уроку-практикуму «Наш край у 1944-1950рр.», де учні, які поділені на  пошукові групи, отримують випереджувальні завдання.

1. Визначте причини радянізації нашого краю після ІІ світової війни та її основні етапи.

2. Вкажіть головну мету  радянізації.

3. Охарактеризуйте основні заходи більшовицького керівництва у промисловості та сільському господарстві.

4. Проаналізуйте наслідки  радянізації для Західної України та нашого краю зокрема.

5. Поміркуйте, які були особливості  радянізації.  Аргументуйте свою відповідь.

6.Визначте позитивну та негативну сторони радянізації.

Позитиви	Негативи
-запровадження безкоштовної обов’язкової освіти; - медицини; - економічна розбудова краю.	- депортації; - примусова колективізація; - атеїстична політика; - запровадження атеїстичної та комуністичної ідеології в усіх сферах життя тощо

А, як домашнє завдання, чи випереджувальне може бути – дослідити особливості, події, явища при цього в нашому краї, селі, опитати свідків тих подій.

Після такого уроку учні зможуть поглибити знання учнів стосовно  даної теми, а також на реальних прикладах дізнаються про особливості її впровадження в Україні, а також виявити регіональну специфіку.

У ході роботи над проектом учні удосконалюють навички та вміння працювати з джерелами знань, що присвячені темі, самостійно відшукують історичну інформацію, порівнюють, пояснюють, аналізують, узагальнюють й критично оцінюють процеси та явища, пов’язані з  даним періодом, а також дізнаються від старожилів дійсну інформацію про той чи інший період.  використовують отримані  знання; аргументовано на основі історичних фактів відстоюють власні погляди на проблему громадянського протистояння, визначають помилки та прояви упередженості в міркуваннях радянських істориків, критично ставляться до інформації із-за кордону; підсилюють інформацію про події художніми засобами. Тобто, йдеться про формування усіх трьох структурних компонентів предметної компетентності (мотиваційної, когнітивної, діяльнісно-процесуальної) та кожної окремої історичної компетенції (хронологічної, просторової, мовленнєвої, інформаційної, логічної, аксіологічної). Адже, у ході роботи над  таким уроком-практикумом, що створюється на підґрунті регіональної історії, учні удосконалюють уміння розглядати суспільно-історичні явища.

Список використаних джерел:

1.Баханов К. Готовність учителя та учнів до запровадження компетентнісного підходу / Костянтин Баханов // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2013. – № 3. – С. 7–9.

2. Баханов К. Компетентнісний підхід у цільовому компоненті навчання історії в школі / Костянтин Баханов // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2013. – № 3. – С. 4–6.

3.Баханов К. О. Оновлення змісту сучасної шкільної історичної освіти : монографія / К. О. Баханов. – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток», 2005. – 326 с.

  4.Коток С. Суспільно-політичний рух в Україні в другій половині ХІХ ст. // «Інтерактивні уроки з історії України. 9 клас». Книжковий додаток журналу «Історія та правознавство» «Основа», 2005. Випуск 11 (23)). С.79-86. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/43717/

5. Коток С. З досвіду позакласної роботи у школі// матеріали науково-методичної конференції Кіровоградського ОІППО «Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність». Кіровоград – 2008.

 6.Коток С. Польський період в історії Сарненщини. // науково-практична конференція Всеукраїнської спілки краєзнавців на тему «Історія та культура Західного Полісся в 1 чверті ХХ століття». м. Сарни – 2007 рік.

7. Коток С. Краєзнавство в школі. Методика краєзнавчої роботи, програми для гуртків, творчих об’єднань історико-краєзнавчого та фольклорно-етнографічного напрямів (для позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ). [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/44366/ .

8. Коток С. Тинне над случем. Історико-краєзнавчий нарис. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.e-catalog.name/x/x/x .

 9.Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. – С. 3-8.

10.Петренко Л.М. Методика проведення круглого столу [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.vpu.net.ua/pdf/Metodika%20proved%20krug%20stola.pdf

 11.Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2003 року №865-ІV: про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національно свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку // Голос України. – 2003. – 6 червня. – С. 7.

12.Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 року №1697: Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства // Директор школи. – 2003.– №29-32. – С. 16-18.

 13.Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті / Олена Пометун // Історія в школах України. – 2007. – № 6. – С. 3–12.

14.Пометун О. І. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К. : Генеза, 2005. – 328 с.

15.Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2012. – № 4/5. – С. 3–56.